Відкрила свої пазурі
І в тіло до кісток
Але це ніжно так
Ніжно так...
Дістала всі свої ножі
І серце навпіл до душі
Але це ніжно так
Ніжно так...

Від болю нахилившись
До землі вогнем напившись
І це смішно так
Смішно так...
Від тебе утікати
Неможливо засинати
Це незвично так
Але це ніжно так

Лети, моя остання хвилина
Благай про гостинність її
У неї в скринях ті голки
Що змусять замовкнути нас
Нас ніколи не буде
Стискаючи зуби
Лети, тікаючи від
Ти міняєш прощай на привіт

Змастила свої стріли
Аж до пір'я свіжим трілом
Непомітно так
Хитро так
Вже і сонце залякала
Небо хмарами заткала
Стало світла брак
Стало темно так
Від болю нахилившись
До землі вином напившись
Але смачно як
Те вино на смак
Від себе утікати
Неможливо заховатись
Це незвично так
але це н і ж н о так...