знову і знову різати пальці допоки
не буде болю тілесного щоб відчувати
хоч щось і кесаревий тут ні при чому
не допоможе!
виношою в лоні ідею
і де я тепер?
скажіть хоча б хтось?
вишнями переспілими опаду від переспілості
так приємно робитись нещасним що
часто засинаю на балконі під ранок
з недопитим на дні алкоголем
і комом у горлі так дусить відсутність
тебе що аж хочеться вмерти
не дихати й лежати собі
руки склавши
молитись пошепки щоб ніхто не зміг
підслухати
хоча б це
